Історія шкарпеток налічує не одне століття і зазнавала неодноразові метаморфози. Спочатку, будучи невід'ємною частиною жіночого вбрання, шкарпетки використовувалися виключно, як елемент «нічного» одягу і одягалися перед відходом до сну. До речі, шкарпетки вважалися інтимною деталлю і тому їх прагнули не демонструвати. Вихід в світ, в прямому і переносному сенсі цього слова, для шкарпеток стався з приходом брутальних і маргінальних варварів - британських воїнів. Саме вони – грубі і практичні діти Ареса (давньогрецький бог Війни) вирішили надівати ці шкіряні «аксесуари» всередину черевик, оскільки під час довгих походів ноги у воїнів, природно, стиралися до крові.
Далі шкарпетки стали планомірно впокорювати світи і простори, і опісля сто років в славному місті Римі в їх честь вже складалися цілі оди (наприклад, поет Марциал). Шкарпетки еволюціонують, зростають і подовжуються, обростають все більшою кількістю прихільників і стають навіть фетишем (фетиш — неживий предмет, наділений надприродними властивостями і часто те, що є предметом безумовного визнання, сліпого поклоніння). Їх люблять, пестять і леліють кардинали і королі, практичність і вигідність оцінює і простий народ.
Шкарпетки, немов метелик, що вилупився з кокона, доростають до панчох і в цьому амплуа стають гідним презентом навіть для короля. Так, наприклад, англійський король Генріх VIII отримав саме такий дарунок. І це все дуже серйозно.
Зробивши повний оберт еволюції, шкарпетки набирають свого початкового укороченого вигляду за часів Першої світової війни з банальної причини економії тканини.
До речі, еволюція шкарпеток ще не завершена. Людський геній не зупиняється на досягнутому і в цій сфері свого буття. Так, в Японії вигадали мікроволокна, з яких можна робити повітропроникний текстиль. У Каліфорнії винайшли хлоровані шкарпетки (хлор, що міститься в їх тканині, вбиває бактерії). А спеціально для тих, хто не бажає носити шкарпетки, які пахнуть суспільним басейном, розроблені інші – ароматизовані. Стійкий запах морської свіжості і свіжоскошеної трави - для чоловіків, аромат лаванди - для жінок. Одна західна фірма придумала шкарпетки, які пропускають піт з шкіри на свою поверхню, звідки він швидше випаровується. Ще один винахід: шкарпетки з додаванням тефлону. Але скоро світу відкриється найвражаюче досягнення науки - біосинтезовані шкарпетки. Спеціально виведені мікроорганізми синтезують полімери високої якості і виробляють біологічний текстиль. Що це означає не досить зрозуміло. Але звучить, погодьтеся вельми принадно.
Це те, що стосується історичної складової даного елементу гардероба. Проте, є і психологічна, вельми важлива її частина. Чи знаєте ви, що шкарпетки можуть розповісти про характер того, хто носить їх?
Так, наприклад, чорні шкарпетки зазвичай носять індивіди, які стирають їх, скажімо так - не дуже часто. Сірі або коричневі шкарпетки носять консерватори, а білі шкарпетки люблять спортсмени, або бізнесмени з дивними смаковими уподобаннями. Яскраві шкарпетки віддають перевазі люди, які легко захоплюються, з великим відчуттям гумору і легкі на підйом. Проте, в цьому випадку важливо не спокушатися, тому що і тут існують нюанси. Яскраві шкарпетки мають бути куплені носієм, а не даровані йому, наприклад, улюбленою тіткою, яку носій не хоче ображати.
Якщо шкарпетки діряві – перед вами нечепура, або дуже розсіяна людина. І воістину, що краще або гірше сказати складно. Представник боязкого десятка вважає за краще скачати шкарпетки в клубочок і запихнути їх абикуди подалі від людських очей. Тут ви ризикуєте виявитися в ролі сталкера у пошуках «небезпечних» артефактів.
Про багато що може розповісти і малюнок на шкарпетках. Ромби і переплетення говорять про приховані пошуки сенсу в житті. Шкарпетки в смужку, або без малюнка, вважають за краще індивіди, які не замислюються про чистоту і охайність. Шкарпеток, зокрема.
По шкарпетках деякі пані вибирають собі партнерів. Якщо шкарпетки акуратно залатані або зашиті, це може говорити або про скупість потенційного претендента на роль супутника, або про наявність у нього дружини-дівчини, або про щільну опіку з боку матусі. Що теж не дуже добре.
Якщо шкарпетки розрізняються по тону, це говорить про практичність людини і деяку недбалість. Принаймні, так стверджують великодосвідчені пані.
Ну і найголовніше, те, що може послужити «контрольним пострілом» для стосунків, які зароджуються або вже існують. Це, звичайно, свіжість цих непримітних, але дуже важливих елементів одягу. Не думаю, що комусь сподобається, якщо анекдот про шкарпетки поручика Ржевського втілюється в реальність у вас на очах. Причому, кожен божий день.
Шкарпетки можуть стати навіть відмінним способом самопсихотерапії і бути релаксантом для змученої стресами сучасної людини. Адже шкарпетки можна в'язати і вишивати хрестиком на них ім'я коханого, або веселі гасла (наприклад «Make Love, don’t War» або «Чистота - основа здоров'я»).
Шкарпетки, взагалі, одиниця вельми багатовимірна. Можна створити з них масу корисних речей. Наприклад, цілий ляльковий театр, в простолюдді – sock puppets. І довгими зимовими вечорами в епоху Великої Фінансової Кризи розігрувати в сімейному колі спектаклі на злободенні теми. А напередодні Нового року і католицького Різдва (пам’ятаєте той буржуйський звичай чіпляти шкарпетки-панчохи аби де в надії отримати якомога більше даруночків?) і купи інших свят було б вельми непогано запастися як можна великою кількістю цих абсолютно магічних елементів. І дарувати, немов добра фея, їх всім. Адже народна мудрість свідчить – «багато шкарпеток не буває»!
Юнна Мориц