Сплеск загальної уваги до проблем функціонування щитовидної залози, який виник після чорнобильської катастрофи, поступово згасає. Тепер інтерес до цього українці здебільшого виявляють лише тоді, коли певні розлади виникають саме в них. Тим часом цей маленький орган виконує в організмі дуже важливі функції, тож стежити за його здоров'ям вкрай необхідно. Про те, коли, кому і як це слід робити, кореспондент УКРІНФОРМу розмовляла з директором Київського міського центру ендокринології та обміну речовин, головним ендокринологом Києва Вікторією Довгодько.- Хоча всі ендокринні органи дуже важливі, оскільки фактично підтримують гомеостаз (стан біологічної рівноваги - ред.) організму, можна сказати, що щитовидна залоза з них "найголовніша" , адже саме її гормони найбільшою мірою впливають на основний обмін речовин, - пояснила Вікторія Володимирівна. - Крім того, у ще ненародженої дитини, тобто плода, та у малюків перших місяців життя ці гормони впливають на диференціювання клітин центральної нервової системи, тобто частково навіть відповідають за інтелект.
- Які симптоми мають змусити людину запідозрити, що функція щитовидної залози порушена, отже спонукати перевірити її?
- Приміром, млявість, підвищена втомлюваність, погіршення пам'яті, сонливість, поява набряків на обличчі, сухість шкіри, збільшення ваги, закріпи можуть бути симптомами зниження функції щитовидної залози, або гіпотиреозу. Тож у цьому разі є підстави звернутися до ендокринолога.
При підвищеній функції щитовидної залози, внаслідок того, що її гормони насамперед стимулюють серцево-судинну, нервову систему і загальний обмін речовин, як правило, симптоматика протилежна: в людини виникає відчуття жару в тілі, посилення серцебиття, підвищена пітливість, втрата ваги, нервова збудженість, схильність до безсоння, тремтіння кінцівок. Можлива також така косметична зміна, як збільшення очей.
- Названі вами симптоми зниження функції щитовидної залози почасти збігаються із синдромом хронічної втоми, який у наш час відчувають багато людей. Чи означає це, що всі вони мають перевірити щитовидну залозу?
- На мою думку, враховуючи те, що ми живемо у постчорнобильську еру, УЗД щитовидної залози кожна людина має робити раз на кілька років. А при синдромі хронічної втоми буде доречною не так перевірка на рівень гормонів, як консультація ендокринолога, щоб він вирішив, чи має сенс визначати їх рівень чи це якісь суб'єктивні симптоми. Адже ті ознаки зниження функції щитовидної залози, про які я говорила, повинні спостерігатися в комплексі. А якщо людина не має закріпів, гарно спить, її шкіра не суха, а просто вона відчуває постійну втому, то з ендокринологією це не пов'язано.
- Методи діагностики щитовидної залози залишаються традиційними чи, можливо, з'являються якісь нові?
- Я не можу сказати, що за останні десять років вони радикально змінилися: клінічна діагностика, огляд лікаря, при підозрі на проблеми щитовидної залози - нешкідливе і досить доступне УЗД самої залози і шиї, потім додатково робиться аналіз крові на гормони щитовидної залози та антитіла, а також є специфічні імунологічні маркери патології щитовидної залози.
- Останнім часом досить частим є такий діагноз, як вузлова патологія щитовидки. Чи відчуває людина наявність цих вузлів?
- Це залежить від розмірів зобу, тобто збільшення щитовидної залози. Якщо він 2-го і більше ступеня, то, як правило, його видно візуально. Тож навіть людина без медичної освіти може помітити припухлість у ділянці шиї і звернутися до ендокринолога.
При незбільшеній щитовидній залозі вузликів діаметром до 1 сантиметра і менше, як правило, не видно. Вони можуть бути виявлені тільки при обстеженні лікарем-ендокринологом або при ультразвуковому дослідженні.
- У оперативних методів лікування вузлової патології щитовидки є свої прихильники і противники. Якої думки щодо цього медицина сьогодні: вузли треба видаляти оперативним шляхом чи краще якось коригувати функцію залози за допомогою медикаментів?
- В усьому світі, і в Україні також, простежується тенденція не оперувати щитовидну залозу без доопераційної цитологічної діагностики. Тобто, при доведених вузлових утвореннях у щитовидній залозі хворий не повинен відразу йти на операцію, як це було кілька десятиліть тому. Спершу проводиться тонкоголкова пункційна біопсія щитовидної залози під ультразвуковим контролем УЗД. Це досить безпечна процедура, яка виконується без наркозу і досить швидко. В її ході в таких вузликах беруться на аналіз клітини. Якщо вони проблемні з приводу злоякісних новоутворень, то, звичайно, таких хворих оперують, а потім вони отримують післяопераційне лікування.
Якщо підозра на злоякісне утворення не підтверджується, то лікар, як правило, вибирає консервативну тактику ведення такого хворого, однак він має перебувати під постійним спостереженням. Якщо є вузлові утворення, то УЗД зазвичай проводиться раз на 3-6 місяців, гормональний статус також контролюється 1 раз на 6-12 місяців або частіше - на розсуд лікаря, який спостерігає хворого.
- Існують різні думки стосовно впливу чорнобильської катастрофи на виникнення патологій щитовидної залози: одні фахівці кажуть, що їх пік уже позаду, інші - що вони більшою мірою проявляться через 25-30 років після Чорнобиля. Якої точки зору дотримуєтесь Ви?
- Є офіційна статистика, згідно з якою з 1991 року спостерігається збільшення кількості захворювань на рак щитовидної залози у дітей. На сьогодні порівняно з першими 10-15 роками після катастрофи їх число зменшується. Однак серцево-судинні проблеми та хвороби крові можуть виникнути й пізніше.
Окрім впливу викиду радіоактивного йоду під час чорнобильської катастрофи, сьогодні в деяких регіонах України існує проблема йододефіциту, яка сама по собі може спричиняти проблеми із щитовидною залозою.
- Серед яких груп населення найбільш поширені її захворювання?
- Найбільше до патологій щитовидної залози схильні жінки будь-якого віку причому у пропорції 80:20 порівняно з чоловіками. Це пов'язано з репродуктивною функцією жінки, адже, наприклад, під час вагітності в її організмі відбуваються сильні гормональні "бурі".
- Чи й досі чинні рекомендації для профілактики йододефіциту вживати йодовану сіль? Якщо так, то чи не може вона зашкодити у разі "передозування"?
- В усьому світі єдиною профілактикою дефіциту йоду є вживання йодованої солі. Шкоди від неї взагалі немає ніякої, звичайно, якщо не пересолювати їжу.
Як правило, йодовану сіль частіше додають у салати, однак сьогодні технології йодування солі такі, що йод не руйнується навіть при термічній обробці. Тому це найбезпечніша, найефективніша і найдешевша профілактика йодозалежних захворювань.
- Тобто ви рекомендуєте перейти на вживання тільки йодованої солі?
- Так, це світова практика. Окрім того, йодом багаті морепродукти, морська риба, морська капуста - їх теж слід включати в раціон.
- А які взагалі денні дози йоду?
- Залежно від віку: від 150 до 200, а під час вагітності до 400 мкг йоду на добу.
- Чи впливає на щитовидну залозу те, що ми їмо, зокрема, продукти сумнівної якості, які містять гормони, нітрати, консерванти тощо?
- На щитовидну залозу безпосередньо впливають продукти, які містять йод або галогенові сполуки, що використовуються як консерванти - вони можуть конкурувати з йодом за захват клітинами щитовидної залози і провокувати якусь патологію. Однак неякісні продукти створюють багато проблем зовсім в іншій сфері, і щитовидна залоза при цьому страждає опосередковано.
