Тема: Україна – наш спільний дім
Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; поглибити зміст поняття «Батьківщина»; узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, її історію, державні та народні символи; розвивати увагу, пам'ять,виразність читання; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму, почуття відповідальності за збереження і продовження традицій та звичаїв рідного краю.
Обладнання: репродукції картин та ілюстрації з зображенням природи рідного краю; карта України; символи України; вишитий рушник, колосся і калина; малюнки квітів, заготовки будиночків та стрічок, грамзаписи пісень, вислови про Батьківщину.
Хід уроку
І. Організаційна частина
Той дивний край, що зветься Батьківщина –
то найдорожча серденьку земля!
Бо ти вродивсь у незалежній Україні,
Ти чув солодку пісню солов‘я!...
А. Ткаченко
- Такими словами нехай продзвенить у вашому серці перший вересневий дзвінок, а перший урок перенесе у спогади про минуле, розкаже про сьогодення і подарує надію на щасливе й світле майбутнє.
II. Основна частина уроку.
2.1. Вступне слово вчителя:
- Кожна людина хоч раз у житті замислювалась над тим, хто вона, де її коріння, чи увесь її рід походить з одного краю. Ваші дідусь чи бабуся, дивлячись на вас, приховуючи сльози радості, згадують і своє дитинство, часом тяжке, напівголодне, але радісне, тепле, рідне… Бо такими ж малими хлопчиками й дівчатками бігали вони в‘юнкими стежками, здіймаючи куряву босими ноженятами, плели вінки з духмяного любистку й блакитного барвінку, раділи, мріяли, зростали… . Та не все складалося так, як гадалося. Тяжкі воєнні роки позбавили колишніх дітлахів права на щасливе дитинство. Мов мишенята в норах змушені були вони ховатися в холодних вогких землянках, часто недоїдаючи, не маючи оселі та теплого одягу. Тому й докладали всіх зусиль, щоб їхні діти, онуки й правнуки жили в незалежній країні, щоб лихо війни не гнало їх за кордон на пошуки кращого життя, на пошуки безхмарного неба… .
24 серпня 1991 року народилася молода держава, народилася Україна. Про це записано у Конституції України – головному законі нашої держави. Послухайте, що тут сказано(учитель зачитує статтю 1, розділ 1 Конституції України):
Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Спитаєте, а де ж жили раніше ваші прадіди, якщо державі лише 20 років? А жили вони на цій же землі, на землі де колоситься золота пшениця, де по обидва береги Дніпра пишаються верби і росте калина, от тільки край тоді звався не українським… .
2.2. Бесіда з учнями класу.
- Скажіть, що ж означає слово «незалежність»? Якими іншими словами можна його замінити? (Відповіді учнів)
- Правильно, воля, свобода, можливість обирати – це все характеризує незалежність.
- А що змінилось після того, як Україна стала незалежною, якою стала її «душа»?
- Душа стала українською, бо душа народу – то його мова! І як грайлива мелодія розлилась барвиста мова по всій Україні! Українськими ставали школи, хоча до цього навчання велося лише російською, а ще раніше – польською мовою. Українські книги і журнали з‘явились на полицях шкільних бібліотек. Не одне століття за можливість писати та розмовляти українською мовою боролись відомі українці. Кого з таких ви знаєте?
- Тараса Шевченка заслужено названо Великим сином України, бо він, як справжній син для матінки-держави робив усе йому посильне, Аби лиш вона, ненька - Україна жила і процвітала. Не один рік Тарас Григорович провів у в‘язниці, на засланні, і все для неї, все для Батьківщини.
Київ завжди був центром культурного розвитку української держави, а після проголошення незалежності України відіграє чи не найважливішу роль в керуванні країною. Майдан Незалежності та Хрещатик стали символічними місцями, де б‘ється серце українського народу, де його сила й воля об‘єднуються сильним патріотичним духом… . Визначні місця Київщини збирають під своїми крилами людей не тільки з України, а й з усього світу.
2.3. Бесіда з елементами розповіді:
У кожній країні, у кожнім краю живуть добрі, працьовиті люди. Часто вони тяжко працюють, обробляючи землю, працюючи в шахтах, будуючи будинки… Але в кожнім краю знають і поважають символи української землі.
- А які символи України відомі вам?
Герб, прапор і гімн – це дещо особливе для народу, і не тільки українського, бо кожна країна має свої символи. У нас, українців, синьо-жовтий прапор символізує безхмарне небо над колосистими, багатими полями; герб - тризуб є своєрідним оберегом, а якщо уважніше придивитись до нього, то прочитаємо слово «воля». Адже ця сама воля, свобода, незалежність була вистраждана народом і має для нас дуже важливе значення. Гімн – це національна пісня, його слова і значення вам добре відомі, тому давайте разом виконаємо його.
(Національний гімн України (фонограма) на музику М. Вербицького,
слова П. Чубинського).
- А які народні символи України ви знаєте? (верба, калина, вінок.)
У кожного з нас є рідна хата.
Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто й затишно, щоб жилось заможно.
2.4.Самостійна робота учнів
У кожного на парті є заготовка будиночка, ваше завдання – прикрасити його та поселити жителів.(будиночки)
А тепер ці будиночки ми прикріпимо на карту України.
Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам'ятав, — чи були б засмічені лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині?
3. Енергізатор.
А зараз за допомогою гри ми дізнаємось, чи всі ви пам’ятаєте деякі правила?
( Вправа виконується сидячи. Діти виконують певні рухи).
Наша Україна багата на ліси, пшеничні поля, чисту воду.
- Якщо ви знаєте, що треба берегти природу, економити чисту воду, - дайте один одному руку.
- Якщо ви вважаєте, що кожен повинен любити і піклуватись про нашу Батьківщину – Україну, - сплесніть у долоні.
- Якщо ви вивчаєте рідну мову, дбаєте про її чистоту, бережете українську пісню, - сплетіть руки вгорі.
- Якщо ви впевнені, що треба з повагою ставитись до Герба, Прапора і Гімна, - встаньте.
(Пояснення про поведінку під час звучання Гімну України)
4. Колективна робота
- Здавна в Україні дівчата і хлопці плели вінки. І нам з вами потрібно заплести віночок та прикрасити Україну.На партах у вас лежать квіточки, кожна з яких є рідною українській землі, є символом, а що саме символізує кожна з квіточок, дізнаєтесь на звороті квітки.
(Діти прикріпляють квіти навколо карти, зачитуючи повідомлення. )
Чорнобривці – символ материнської любові, терпіння.
Калина – символ неперервності роду українців, символ любові, гармонії.
М’ята – рута – символ очищення і діючості.
Мальва – символ любові до рідної землі.
Барвінок – символ радісної життєвої сили і вічності.
Волошку – символ святості, чистоти, привітності.
Конвалію – символ чистоти, скромності, надії відродження, весни.
Мак – символ мужності і незламності, символ пам’яті про українських героїв.
Соняшник – символ достатку, працелюбності і миролюбства українців.
Ромашка – символ душевної чистоти.
- Як гарно уквітчалась земля українська!
- Але чогось не вистачає віночку українському. Чого саме?
- Стрічка завжди була супутницею віночка. І що довшою вона була, то вважалося краще. Люди казали: «Як славна стрічечка, то й життя як річечка».
Ви, називаючи побажання для України, «вплітаєте» стрічку у вінок. ( Заготовки у кожної дитини на парті)
-Нехай же ваші побажання обов‘язково здійсняться!
Учениця. Барвистий віночок України – символ віри, надії і любові, символ щирої дружби і гостинності українського народу.
Учень: Ніхто не зупинить історії хід –
Будує свій дім Україна.
І стверджує нині і захід і схід,
Що ми є велика родина.
( Пісня «Одна калина»).
ІII. Підсумок уроку . |
