В історії назавжди залишаються імена, дати, які шанує і пам’ятає людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо сина українського народу – Тараса Шевченка. В цьому році йому виповнилось 200 років з дня його народження, але й досі живе Кобзареве слово під сонцем України, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
«Благословен той день і час
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами, Земля,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами - сльозами»
Так розпочала свій виступ завідуюча кзк «Петриківська селищна бібліотека» В.М. Десятерик. Вона звернула увагу, що цей урок – пам’ять проходить не просто, щоб вшанувати пам’ять поета, але й відчути, як через його твори проходить любов до України, до народу, рідної мови. Учні 8 го класу з задоволенням переглянули одну із серій багатосерійного художньо – документального фільму «Шевченківський Заповіт». В цій серії перед очима глядачів на екрані промайнуло тяжке дитинство Тараса, його жадоба до навчання. Зародження його таланту..
Потім кожен із учнів познайомився з книжковою виставкою «Син України», почули огляд літератури «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття». Який провела завідуюча бібліотекою Десятерик В.М.
Всі присутні заслухались віршованими рядками «Народження Кобзаря», які написала учениця 8 го класу Манейло Анастасія. Разом з класним керівником ПНСЗШ Донець А.Ш. підвели підсумок – провівши вікторину «Ім’я Шевченка стукає в серця»
Не менш цікаво пройшов інтегрований урок «Я буду таки маляром. Діти переглянули кінофільм «Дитинство Тараса», потім прослухали грамзапис твору «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні капели бандуристів. Вслухались в слова, образи, рядки . Потім класний керівник Бородай Р.М. провела урок з малювання де кожен із дітей змалював все , що відчув і як це постало в уяві. Підводячи підсумки, діти виявили бажання продовжити такі уроки разом з бібліотекою.
|