"Навіть чудовому спортсмену потрібен тренер, а учневі - репетитор..." - так думає нині більшість батьків. Тому шукає педагогів для занять зі своїми чадами.
Причину вбачають у тому, що знань, які отримує учень у школі, не вистачає, аби скласти зовнішнє тестування і безпроблемно вступити до вузу.
- Жоден мій учень не написав тести гірше за той бал, який отримав у школі, - переконує Олександр Остапчук. - До того ж, ми надто зосередилися на проблемах зовнішнього оцінювання. Хоча в загальній картині того, що називають словом "освіта", тести - це дурниця!
Думки не співпали
До тестів треба готуватися серйозно і завчасно. Причому культуру виконання таких завдань слід формувати у школі, бо жоден репетитор за півроку-рік її учневі не прищепить.
- Одних проблем в освіті можна позбутися легко, інші - сидять у свідомості, менталітеті. Аби усунути їх, потрібен час, - стверджує пан Остапчук. - Діти не мають навиків і бажання узагальнювати пройдене. Якщо учень має такі навики, я переконаний, він зможе підготуватися до тестів самостійно.
До того ж, на думку освітянина, слід прищепити учням розуміння того, що знання потрібні не лише для вступу, а й для того, щоб стати у майбутньому хорошим фахівцем.
- Звісно, якщо батьки мають гроші, їм простіше найняти репетитора, який допоможе підняти бал із "8" навіть до "12", - зауважує пан Остапчук. - Однак дитина зазвичай здатна зробити це і сама, якщо дійсно хоче.
Натомість Віталій Карпа вважає, що середній учень без додаткових занять не в силі скласти тести на 180-190 балів. Через карантин діти пропустили місяць і всього матеріалу не відпрацювали. А програму з алгебри, скажімо, склали так, що за два уроки на тиждень учень не встигає освоїти всі типи задач, які будуть на тестуванні.
Погані програми
Про недосконалість тестів говорили й інші учасники заходу. Мудро поставити питання, як каже Анатолій Вихрущ, - важче, ніж на нього відповісти. А ще тести не враховують творчий елемент, і це - серйозний недолік.
- Я за фахом - історик. Помітив у тестах запитання, на які однозначну відповідь не даси, - каже Віктор Громовий. - Скажімо: "Коли з'явилася людина на території України?". А біс його знає, коли це сталося?! Науковці мають як мінімум шість версій. Як на мене, не є важливим знання якоїсь дати. Не це треба перевіряти, якщо мене хочуть узяти на історичний факультет.
Очевидно, завдання мають бути різних рівнів складності, залежно від того, куди саме вступає випускник і яку спеціальність обирає. Утім, у декого зі співрозмовників склалося враження, що програми ускладнені спеціально, аби провокувати репетиторство.
Особливо складними були тести з математики. Певний занепад у викладанні природничо-математичних дисциплін помітив і Юрій Шайнюк.
- Чимало питань у тестах мають ускладнений характер, на рівні вимог олімпіад, - додає директор школи №19 Ганна Ярема. - Діти із середнім рівнем знань самотужки впоратися із ними не в силі. Крім того, як практик скажу: навчальні програми щороку - все гірші, адже важливим темам часто відводять надто мало часу. Втім, сам факт введення незалежного оцінювання вважаю позитивом. Це дозволило уникнути корупції, що існувала при вступі до вузів.
Тестування не скасують
Тернопілля у 2008-2009 рр., за інформацією Юрія Шайнюка, увійшло в першу п'ятірку регіонів, де діти показали найкращі результати при незалежному оцінюванні.
- Найкращими торік були показники з історії України та української мови і літератури, - каже він. - Дещо слабші знання продемонстрували діти з природничо-математичних дисциплін. Окрім того, з 600 претендентів на медаль торік підтвердили свої оцінки результатами тестів трохи більше 400.
Очевидний "плюс" ЗНО, на думку пана Шайнюка, - уникнення суб'єктивного фактора при оцінці знань. А Віталій Карпа додає, що хороший результат зовнішнього незалежного оцінювання для дітей з периферії - шанс на навчання у найпрестижніших вузах країни.
- Довіра до результатів тестування зростає, і це тішить, - каже пан Шайнюк. - Однак я вже чув у Тернополі, що, мовляв, прийде до влади Янукович і тести скасує. Нагадаю, першу постанову про впровадження тестування підписав саме Янукович, коли був прем'єром. Вороття назад не буде. Вірогідно, зміняться лише деякі підходи та методики проведення тестів.
Що робити батькам
- Дітям потрібна любов батьків. Не забирайте у них дитинство, але не уникайте спілкування на різні теми.
- Нормальна освіта готує дитину до виживання у світі й освітлює душу. Слово "світло" на першій сторінці Біблії п'ять разів зустрічається не випадково.
- Кожен має свій темп розвитку. Ніхто не міг побачити у нескладному підлітку хорошого лікаря, який тепер ще й пише непогані вірші.
- Цікавтеся інтересами дитини, дізнайтеся, нахил до якої справи вона має.
- Менше критикуйте. Може, хімію доньці і не треба знати більше, ніж на "3".
- Навантаження треба дозувати. Аби позбутися фізичної втоми, достатньо доби. Від інтелектуальної перевтоми не рятують і тижні-місяці. Навчання - це важка робота! Правилом має стати: о 22.00 дитина - в ліжку.
- Якщо хочете бачити досконалими дітей, спершу вдоскональтеся самі.
- Не забувайте про релігійне виховання.
- Навчіть дитину ввечері аналізувати прожитий день і будувати плани на завтра.
- Ставтеся до всього без фанатизму, у т. ч. до тестування зокрема і до шкільного навчання взагалі. Освіта - це те, що залишається у голові, коли все вивчене в школі забувається.
- Не рівняйтеся лише на іноземні стандарти освіти, а виробляйте свої, що відповідали б вимогам сучасності.
По матеріалам: 20 Хвилин
Причому базу знань мусить давати школа. Репетитор за півроку-рік учня всього навчити не встигне
